
Поїлки – найсуперечливіша річ у їжаковому побуті. Думки заводчиків тут розділяються. Одні категорично забороняють їхнє використання, інші навпаки – противники мисок.
В цій статті я розповім про свій підхід у використанні поїлок у щоденному житті моїх тваринок.
Я вважаю, що бути категоричним у будь-якій темі не можна. Завжди є виключення з правил.
Кулькові і ніпельні поїлки призначені для гризунів – це факт. Але на ринку зоотоварів вже з’явилися подібні вироби для котів і собак. Тварини дуже швидко розуміють як користуватися таким агрегатом.
Хочу акцентувати, що я використовую і поїлки, і миски. Кожному їжаку – індивідуальний підхід.
Розплідник африканських карликових їжаків “Медовий Край” надає перевагу поїлкам фірми «Trixie». Модель обираю з дротинкою у комплекті, завдяки якій можна регулювати висоту розміщення поїлки.


Декілька правил використання кулькових поїлок:
— Обирати тільки перевірені фірми, не гнатися за дешевизною. Повторюся, я купую поїлки фірми «Trixie». За багато років існування розплідника жоден їжак не зламав об них зуби, не поранив язика і не скрутив шию.
— Вішати поїлку треба якомога нижче, на рівень мордочки тварини. При такому розташуванні їжак не задирає і не вивертає голову.
— Перед тим, як повісити поїлку улюбленцю, слід перевірити її на протікання. Також подивитися чи не западає кулька.
— Раз на два тижні проводити дезинфекцію. Частини поїлки, які призначені для води, я мию у посудомийній машині. Кришечки з металевими «носиками» спочатку протираю зсередини ватними паличками, тоді обдаю окропом. В якості мийного засобу використовую соду та «Бровадез-плюс».
— Якщо бачите, що при спробі попити їжак сильно гризе і кусає металевий носик поїлки, раджу замінити її на миску.
Частина моїх їжаків п’є воду тільки з поїлок і ні під яким приводом не сприймає миски. При зміні джерела води одна з моїх перших самок з шаленством перевертала важкі керамічні ємності. Коли ж ми закріпили миску двобічним скотчем – попросту почала гидити у воду. Отакий протест. Варто відмітити, що з поїлки вона п’є дуже акуратно, не гризучи носик і не закидаючи голову.
Найголовніша перевага поїлки перед мискою – під час вашої тривалої відсутності ви можете бути певні, що у їжака є вода. Практично будь-яку миску можна за бажання перевернути, засипати воду тирсою/наповнювачем чи продуктами життєдіяльності. Уявимо ще спекотний день, ви до пізнього вечора на роботі і нікого біля тварини не буде. Якщо їжак зіпсує воду в мисці, він може надовго лишитися без джерела рідини. Завжди потрібна підстраховка. В таких випадках додатково до миски я раджу повішати й поїлку.
Ще один цікавий приклад ємності для води – поїлки для великих папуг. Це такий своєрідний гібрид кулькової поїлки і миски.

Найскладніше – закріпити такий агрегат. Тут доведеться проявити дива винахідливості. Наші їжаки-”мисочники” вже оцінили такий альтернативний варіант.


В магазинах також можна побачити котячі і собачі автопоїлки.


Я опробувала й їх. Чесно кажучи, мені не сподобалося. Місця займає багато, а деякі їжаки примудрялися перевернути і таку поїлку, влаштувати справжній потоп, прийняти у ній ванну, засипати наповнювачем і, звісно, нагидити.
Це були думки вголос щодо «поїлково-мискових» баталій.
Та запам’ятайте: світ не ділиться на чорне та біле, завжди існують півтони.
З повагою, Їжачкова Мати і розплідник африканських карликових їжаків «Медовий Край».
