Наповнювач – один з суттєвих атрибутів щоденного життя африканських карликових їжаків. Сьогодні вашій увазі пропоную короткий і доступний огляд з рубрики «що можна, а що ні». Вважаю, що такий формат статей зручний для читання та засвоєння матеріалу).
Соснова тирса.
Перше, що спадає на думку разом із пісенькою Вінні-Пуха. Доки писала – сама кілька разів заспівала!
Плюси:
1. Відносна дешевизна. Можна забігти на будь-яку пилораму і випрохати пару мішків. Та й в зоомагазинах соснова тирса коштує небагато.
2. Доступність. Продаються в будь-якому зоомагазині.
На цьому плюси для африканських карликових їжаків закінчуються.
Мінуси:
1. Соснова тирса сильно порошить (дає багато пилюки). На фото видно, що у новій щойно відкритій пачці вже суцільна труха.
2. У багатьох тварин, у тому числі африканських карликових їжаків, може викликати алергію.
3. В тирсі з пілорами, мебельних виробництв (яку можна «добути безкоштовно») можуть траплятися гострі скіпки, які здатні травмувати тварину.
4. Погане всотування, не стримують запахи.
5. Осідають у мисках з їжею та водою.
6. Особливо не рекомендую тирсу, якщо у вас їжачок хлопчик. Дрібні шматки тирси можуть причепитися до статевого органа, який самець то дістає, то ховає. Потрапивши всередину сторонній предмет може пошкодити пеніс тварини і викликати запалення.
Одноразові, так звані «памперсні» пелюшки.
Плюси:
1. Доступність. Можна купити і в людській аптеці, і в зоомагазинах. Доступность.
2. Недорогі.
3. Не порошать, добре всотують, стримують неприємні запахи, не викликають
алергію.
4. Не травматичні. Поранитися об пелюшку – це треба дуже постаратися.
5. Можна точно побачити колір випорожнень тварини (це великий плюс для батьків-тривожників).
Мінуси:
1. Обов’язково має бути фіксація. Пелюшку доведеться дуже ретельно закріпити по периметру помешкання їжака. Зазвичай для цього використовують малярний скотч (фото від клієнтки для прикладу).
2. У складі деяких пелюшок є гель. У разі розриву такого «наповнювача» їжак може з‘їсти всотуючий компонент і отруїтися чи забити шлунок/кишечник. Тому раджу використовувати спеціальні пелюшки для цуценят та кошенят.
3. Потребують частої заміни.
4. Неестетичність. Це моя особиста думка. Вигляд розтягнутих по пелюшці випорожнень і жовтих плям – таке собі видовище.
5. І самий великий мінус — через такий вид «наповнювача» їжак не задовольняє свій інстинкт рителя-копателя. Також природнім шляхом не сточуються кігтики на передніх лапках тварини.
Деревні пелети.
Плюси:
1. Ціна. Мішок такого наповнювача вагою 11-13 кг можна купити приблизно за 230-250 грн.
2. Добре всотують і стримують запахи, економічні.
3. Продаються у будь-якому зоомагазині.
4. Африканські карликові їжачки обожнюють рити цей наповнювач, робити собі гніздечка та різноманітні підкопи.
Мінуси:
1. Світлі соснові пелети швидко розпадаються у труху і порошать. Так само, як і сосна, інші хвойні дерева також можуть викликати алергічні реакції. Хоч я не стикалась з випадками алергії на соснові компоненти, все ж таки раджу шукати темний наповнювач з фруктових порід дерев.
2. Груба поверхня. Через твердість гранул у африканських карликових їжаків можуть утворюватися мозолі та натоптиші. Тут раджу комбінувати пелети з іншими наповнювачами. Про це розповім нижче.
3. Деякі фірми випускають ароматизовані пелети. Таке їжачкам не підходить.
Розплідник африканських карликових їжаків «Медовий Край» вже багато років використовує деревні пелети фірми «Super cat, №1».
Для зручного бігання їжаків та уникнення травматизації лапок – згори пелетів насипаю шар вільхової стружки. Також раджу робити «м’які зони» з використанням целюлозного наповнювача.
Вільхова стружка.
Вперше такий варіант наповнювача я побачила у європейських заводчиків. Звісно, вирішила спробувати!
Плюси:
1. Не розпадаєтсья на труху, як соснова тирса. Не порошить.
2. Немає специфічного запаху.
3. М’яка, нетравматична. Їжаки обожнюють валятися у цій стружці і рити її.
Мінуси:
1. Відносним мінусом може стати ціна. А ще, наприклад, соснова тирса є у багатьох зоомагазинах. Вільхову стружку доводиться замовляти через інтернет, тому не забувайте і про вартість доставки.
2. Складно знайти. На торгових майданчиках стружку з вільхи нерідко продають як «стружка для копчення». Можливо, така назва полегшить вам пошук.
3. Не є самостійним наповнювачем, бо недостатньо всотує. Найкраще використовувати разом з деревними пелетами.
4. Не раджу, якщо у вас самець. Вище вже розповідала про це.
Целюлозний наповнювач
Плюси:
1. Гіпоалергенний.
2. Не травматичний, дуже м’який. Можна пропонувати цей наповнювач вагітним самичкам для будівництва гнізда. Та й самці люблять робити з нього собі м’якеньке кублішко.
3. Достатньо добре всотує і стримує запахи.
4. Може бути як самостійним видом наповнювача, так і додатковим (для організації м’яких зон).
Мінуси:
1. Самий такий жирний мінус — ціна. Пакет целюлозного наповнювача наразі коштує приблизно 800-1000 грн. Хоча, на одного їжачка його вистачає надовго. Знов таки, все залежить від способу використання (застелити все, чи покласти наповнювач зонами).
2. Може порошити. Останнім часом бачу про це негативні відгуки стосовно наповнювача «Kaytee». Гадаю, що таке може бути пов’язане з недотриманням постачальниками умов зберігання. Багато років на цю фірму нарікань не було.
3. Продається не у всіх зоомагазинах. Скоріш за все треба буде замовляти через інтернет.
Наповнювачі для котячих туалетів. Комкуючі, силікагель.
Плюси:
1. Ціна і доступність. На цьому якби все.
Мінуси:
1. Наповнювачі, що комкуються, дуже сильно порошать.
2. При намоканні обидва типи цих наповнювачів дуже сильно прилипають до лап і статевих органів.
3. Токсичність. Їжаки нерідко пробують на зуб усе нове, і сілікагель теж не залишиться без дегустації. Наслідки: отруєння, кишкова непрохідність тощо.
Кукурузный наполнитель.
Плюсы:
1. Доступность. Продается во многих зоомагазинах. Позиционируется, как экологически чистый. Активно рекламируется в последнее время.
2. Неплохо впитывает и сдерживает запахи.
3. Не пылит.
Минусы:
1. Цена. Дороже древесных пеллет.
2. Может вызвать проблемы со здоровьем у животного. Ежи с огромным аппетитом начинают поедать этот вид наполнителя.
Сено, солома.
Странный вариант для наполнителя. Сразу представился хлев, солома и Ежкина Мать с лопатой стоит и гребет ежиный навоз. Это сарказм, если что. Однако, опишу и этот наполнитель, так как у клиентов почему-то часто возникает идея использовать сено в качестве подстилки для ежа.
Плюсы:
1. Цена. У фермеров тюк сена может стоить копейки.
2. Доступность. Продается в любом зоомагазине, зооларьке.
Минусы:
1. Травматичность. Острыми сухими былинками сена запросто можно проколоть лапу или повредить глаз.
2. Плохая впитываемость, не сдерживает запахи.
3. При попадании влаги в сено начинаются процессы гниения.
4. Токсичность. В фермерском сене может попасться ядовитое растение. Например, молочай, который вызывает не только отравление, но и ожоги кожи, слизистых покровов. Также, пробуя все на вкус, еж может забить желудок сеном.
Песок.
Да-да, клиенты спрашивают и про такой наполнитель. Ежи же африканские, а в Африке что? Правильно, — пустыня с песочком.
Плюсы:
1. Цена. Стоит недорого, да и можно нагрести бесплатно в ближайшей песочнице.
Минусы:
Вот тут я даже на мгновение впала в ступор. Песок для ежей — один сплошной минус.
1. Пылит. Даже не так — ужасно пылит. Вам и Вашему питомцу придется этим дышать.
2. Возможность подцепить различные заболевания (кто знает какие кошечки гадили в ту самую ближайшую песочницу). Придется прокаливать каждую порцию песка в духовке. Потом остужать. И так каждый раз при замене.
3. Попадание песка в пищеварительный тракт, глаза, уши, половые органы.
Газеты и журналы.
Плюсы: Нет.
Минусы:
1. Не впитывают, не сдерживают запахи.
2. Возможно отравление типографской краской, которая содержит свинец.
Это был обзор основных видов наполнителей. Выбор остается за Вами.
С любовью к колючим фырчалкам, Ваша Ежкина Мать.